Чемпіонат України з дуатлону у Львові

У самому серці Львова, 10 травня 2015 року, пройшов чемпіонат України з дуатлону. Чемпіонат почався о 9:00 ранку та складався з двох частин: біг та велозмагання. Спортсмени мали виконати забіг на 5 км, проїхати на велосипедах 20 км, та 2,5 км пробігти до фінішу. У змаганнях прийняли участь чоловіки, жінки та, навіть, діти. Слід зазначити, що учасниками були не лише професіонали але й любителі. Кожен охочий мав змогу заздалегідь записатися та прийняти участь у змаганнях. Дивитись старт чемпіонату України з дуатлону

Особливу увагу слід надати двом незвичайним спортсменам: дівчині без однієї руки, що мужньо змагалася за перемогу і прийшла до фінішу далеко не останньою та сліпому хлопцю чиє бажання перемогти заслуговує на найвищі нагороди. Прояв такої мужності ще раз доказує наскільки СИЛЬНА УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ!

Технічне осблуговування чемпіонату України з дуатлону виконувала мувінгова компанія "Український Богатир". Працівники цієї компанії виконали монтаж та демонтаж сцени, старту, фінішу; установку огороджень; розвішування банерів та інші технічні роботи.

Головним спонсором чемпіонату України з дуатлону була Нова Пошта, яка разом з іншими спонсорами виділила для переможців та учасників цінні призи.

Львів чекає на нові спортивні події!

Що народжує важка атлетика

    Був собі маленький підвал в якому виростали майстри спорту та чемпіони світу. Називався цей затишний куточок, "Енергетик". Командний дух та залізо виховували справжніх чоловіків, готових до сурового життя. Саме в цьому залі виріс та став чемпіоном Володимир Рекша, який заснував мережу тренажерних залів "Олімп". Саме з цього підвалу вийшов майстер спорту Братко Володимир та відкрив свою транспортну компанію "Український Богатир", яка поєднує під своїм дахом сильних духом та тілом людей. 

     ЛДЮСШ "Енергетик" пишається своїми вихованцями та зичить їм процвітання.

ЗАХОПЛЕВИЙ СВІТ ВАЖКОЇ АТЛЕТИКИ

   ЧАСТИНА 1

       Важка атлетика олімпійська, пауерліфтинг і бодібілдинг - три найпопулярніших виду важкої атлетики. Однією з особливостей зв'язку між ними є травматизм трьох ділянок: попереку, плечового суглоба і колінного суглоба. У пауерліфтингу перше місце займають травми плеча, а в олімпійській важкій атлетики - поясниці. Також схильні до небезпеки ліктьові і променезап'ясткові суглоби. Профілактикою травм є правильна техніка та поступове нарощування навантажень.
      Грецька і єгипетська міфологія свідчить, що важка атлетика розглядалася як збільшення м'язової сили і важливий метод тренування тіла. Дана тенденція збереглася і до сьогодні. Важка атлетика є не тільки окремим і самостійний спортом, але і тренувальною базою, так би мовити - фундаментом для спортсменів інших видів спорту, від яких вимагається потужність і м'язова сила. У швидкісному темпі зростає популярність бодібілдингу та пауерліфтингу, що вимагає більш уважного ставлення до профілактики та безпеки спортивних травм.

Олімпійська важка атлетика

      Олімпійська важка атлетика - вид спорту, основою якого є виконання вправ пов'язаних з підніманням великої ваги. Ще з 1896 року в програму Олімпіскіх ігор були включені змагання з важкої атлетики. Сама програма змагань з даного спорту і вагові категорії спортсменів постійно мінялися. Цікаво, що до створення міжнародної федерації важкої атлетики спортсмени змагалися у поштовху та жимі двома руками, а іноді однією рукою. Через переконливі вимоги лікарів, після Мюнхенської Олімпіади 1972 р, з програми змагань важкоатлетів була виключена вправа - жим, тому сьогодні ривок і поштовх є головними і єдиними вправами в цьому виді спорту.
      На 10 вагових категорій діляться атлети на змаганнях. Кожен спортсмен має три спроби у поштовху та 3 в ривку. Саме вага піднятої штанги у вправах підсумовується в загальному заліку. Три рефері судять змагання, і від їх вирішення залежить результат підходу.

                                              ВПРАВИ:
 

 

Мал. 1 - Ривок

Мал. 2 – Поштовх

     Ривок - це вправа, в якій важкоатлет тягне штангу прямо з помосту на повну довжину рук над головою в одному злитому русі, одночасно під неї підсідає, продовжуючи утримувати штангу над головою, спортсмен встає (мал.1). При неправильному ривку і недотриманні техніки безпеки багато хто отримав травму поперекового відділу хребта.
     Поштовх - складається ця вправа з двох рухів. Під час взяття на груди важкоатлет відриває штангу від помосту, тягне на груди, одночасно підсідає, а потім піднімається; далі він полуприсідає і різким рухом виштовхує штангу вгору, одночасно присідаючи. Після фіксування штанги, спортсмен піднімається, ставлячи ноги на один рівень (мал.2).   

      Жим - взяття штанги з підлоги на груди і вижимання її над головою за рахунок одних рук. Після 1972 року, цю вправу було виключено з програми змагань, у зв'язку з великим ризиком травматизму хребта.
     Варто відзначити, що в олімпійській важкій атлетиці, важливі не тільки силові показники, але і гнучкість, координація і швидкість, у зв'язку з технічною складністю основних вправ. Наукові дослідження, що проводилися на відомому атлеті – Юрію Власову - доказали, що швидкісні та інші якості цього спортсмена перевищують показники багатьох легкоатлетів.

ДАЛІ БУДЕ . . .

УЛЮБЛЕНИЙ ПІДВАЛ:)

Как улучшить спортивные достижения

Брайан М. Алман Питер Т. Ламбру "САМОГИПНОЗ. Руководство по изменению себя"

Если вы хотите лучше играть в теннис, гольф, волейбол, пинг-понг и другие спортивные игры, сделать свои удары более меткими и сильными, вспомните о самогипнозе.

Многие профессиональные спортсмены успешно применяют эту методику. Ее использование во время тренировок помогло боксеру Кену Нортону одержать свою знаменитую победу над Мохаммедом Али, когда Кен сломал ему челюсть во время боя.

С помощью самогипноза средний игрок может превратиться в звезду первой величины. Так, бейсболист Бакнер стал чемпионом Национальной Лиги в 1980 году. Самогипноз помогает сконцентрироваться, выявить свои сильные и слабые стороны и научиться спокойно и эффективно отражать натиск противника, равно как и его попытки помешать вам вести игру. Вы перестанете отвлекаться на мысли о том, что думает о вас главный тренер, болельщики или хозяин клуба. На вас не станут отрицательно влиять воспоминания о последней неудаче или проигрыше.

Многие профессиональные спортсмены неохотно признаются в использовании самогипноза из опасения, что их посчитают неуверенными в своих силах или обвинят в использовании искусственных средств для поддержания формы. Однако в программу тренировок участников Олимпийских игр и просто любителей психологическая подготовка официально входит как одна из составных частей.

Часто спортсмен непроизвольно входит в состояние транса. Это известно бегунам, гимнастам и представителям других видов спорта. Достаточно пятнадцати минут сосредоточенного бега или другого занятия, чтобы увлеченный им человек вошел в транс. Эта поглощенность является измененной формой концентрированного внимания, для которой характерно повышенное выделение эндорфинов и других химических веществ в организме, способствующих спокойствию и расслаблению.

ЧЕМПІОН СВІТУ ВОЛОДИМИР ГОЗА

ІСТОРІЯ   ОДНОГО   ЧЕМПІОНА

В цей особливий для багатьох нас день – день змагань на першість Львівської області до 20 років - мені випала честь поспілкуватися з чемпіоном світу у ривку, Володимиром Гозою, який прийшов вболівати та підтримувати своїх друзів та спортивних колег. Цей цілеспрямований спортсмен провів екскурсію по своєму рідному містечку Жидачів, яке подарувало гордість не тільки клубу Енергетик, але й усій державі.

Прогулюючись вуличками Жидачева ми дійшли до входу в підвал… саме двері у це похмуре приміщення, які відкрив переді мною чемпіон, і є єдиним, що відділяє простий світ від світу важкої атлетики, потужних та тривалих тренувань та безмірної кількості пролитого поту. Зробивши лише один крок за поріг я відчула себе вдома – той самий запах підвалу, ідентичний до аромату львівського залу; так само обшиті сосновою шалівкою стіни; рідні грифи та кольорові, мов райдуга диски… все таке рідне і знайоме. Нема тут ні "наворочених" елейок, ні модних помостів… тут є дещо вагоміше… те, що називається спортивним духом, спортивним колективом – сім’я, яка в горі та радості підтримує один одного та вірить в досягнення один одного.

Вмостившись на диванчику у тренерській кімнаті з двома горнятками запашної кави ми почали захопливу розмову про чемпіонське життя:

-   Вова, розкажи з чого почалася твоя спортивна кар’єра, що привело тебе у цей зал?

-  Наше містечко маленьке, майже всі один одного знають, тому наявність клубу важкої атлетики не була секретом. Більшість моїх друзів, зробивших свій вибір на користь здорового способу життя, займалися саме штангою, тому не дивуюсь, що й моя життєва дорога звернула саме до входу у це приміщення.  Спочатку я навіть і мріяти не міг про Європейські помости та золоті медалі. Тоді я просто йшов за компанію зі своїми товаришами. Все змінилося з першим змаганням, на яке виставили тренери, повіривши в мій потенціал. Той день пам’ятаю, немов це було вчора. Я, 12-ти річний хлопчисько з вулиці, у ваговій категорії до 56 кг вирвав 35 і штовхнув 40 кілограм, одразу посівши 3-тє місце. Підлога тоді йшла з під моїх ніг, стіни руйнувалися разом зі стелею, даючи мені зрозуміти, що на спині тільки що виросли крила. 

-  Не зрозуміла, невже в той момент ти підхопив зіркову хворобу?

-  Та де там, - сміється Вова, махаючи в мою сторону своєю величезною рукою, - яка така зіркова хвороба?! Просто я зрозумів в той момент, що от воно, моє єдине заради чого вартує жити, йти вперед ніколи не звертаючи зі шляху.

-  А що тобі дав спорт у повсякденному житті?

-  Розумієш, сьогодні мені вже важко розділяти ці два поняття, адже тренування двічі на день, присутні у залі кращі друзі, тренери, які є другими батьками, а головне – бажання підкорити Олімпійський поміст, стали невід’ємним компонентом мого життя, та ні, навіть не компонентом, а його сенсом. 

-  Звідси давай детальніше поговоримо! Ти зазіхаєш на підкорення Олімпійського помосту… яка ціна цієї мрії?

- Кажу чесно – не дешева! Для того щоб досягти тої вершини треба платити найбільшу ціну – власний час, який я краду в своїх рідних. Постійні збори, благо на яких зі мною присутній Андрій Володимирович; дотримання режиму сну та годування; виснажливі тренування, як я вже казав, двічі на день, все це та багато чого іншого потребує неабиякої моральної та фізичної стійкості.

-  В тебе аж два тренери – Володимир та Андрій Гентоші, розкажи чи не важко тобі під їх впливом, чи не розходяться їх погляди на рахунок твоєї спортивної підготовки? 

- В якійсь статті прочитав, що моїх тренерів справедливо назвали – тандем Гентошів. То дійсно дві людини, як одна суцільна стихія, іноді мені здається, що навіть дихають вони одночасно. В той час, коли Андрій знаходиться зі мною на зборах, Володимир тренує інших спортсменів. Не уявляю чого міг би досягти наш Жидачівський клуб, якби когось з них не було.

- Перед змаганнями ви з друзями робити ставки один на одного – хто «забаранить», а хто підніме певний результат?

- Ніколи в житті! Ми завжди підтримуємо морально один одного, настроюємо тільки на перемогу. Не думаю, що здоровий колектив дозволить собі когось морально так ламати, адже всі ці ставки, як ти кажеш, змушують зайвий раз нервувати та переосмислювати свої можливості, що є недопустимим.

- Знаю, що перед самими зборами ти зламав руку на тренуванні, розкажи як так сталося і чи не завадить це подальшим тренуванням?

- Це сталось під час ривку на 155кг, в мене вилетів лікоть... ну це спорт… таке може будь з ким статись! Головне все виконувати по техниці, без зайвих емоцій! Впевнений, що все буде добре і нічого не завадить тренуватись і перемагати надалі))

- Розкажи, будь-ласка, про проблеми зі спиною, які виникли на Чемпіонаті України.

- Перед Чемпіонатом України я травмував спину і майже нормально не тренувався, але все ж таки поїхав на змагання виборовши там перше місце, а також здобув звання майстра спорту України. На розминці, ще під час ривка на 120кг в мене прострілила спина знов, але я зі всіх сил стиснувши зуби, старався підняни   якнайбільше.

- Що порадиш молодому поколінню, як стати чемпіоном?

- Все просто) Треба слухати тренерів, мати силу волі, велике терпіння та тренуватись, тренуватись і ще раз тренуватись!

Змагання на першість області до 20 років

Найменша  спортсменка – найсильніша

23-24 лютого 2013 року у м. Жидачеві пройшли змагання з важкої атлетики. Це були: чемпіонат Львівської області серед юніорів до 20 років та відкритий турнір «Юні силачі Жидачева».

Загалом у змаганнях прийняло участь 86 спортсменів з усієї області та гості з м. Виноградова Закарпатської області.

За програмою чемпіонату області серед юніорів розігрувалось 8 комплектів нагород (8 – золотих, 8 – срібних та 8 – бронзових) у особистій першості та по 3 нагороди за командну першість серед дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ) та фізкультурно-спортивних товариств (ФСТ).

І, вже вкотре, кращою спортивною школою стала Львівська ДЮСШ «Енергетик» ЛМР. Яка серед чоловіків виборола 6 (з 8) золотих медалей, 3 срібні та 3 бронзові медалі. А серед дівчат – 2 золоті та 1 срібна медалі.

1-ші місця завоювали:

СНІГОПАД МЕДАЛЕЙ ЛДЮСШ «ЕНЕРГЕТИК»

СНІГОПАД МЕДАЛЕЙ ЛДЮСШ «ЕНЕРГЕТИК»

          Цими вихідними, 2-3 лютого 2013 року відбувся Кубок Львівської області та чемпіонат в окремих вправах з важкої атлетики. У ньому прийняло участь 68 кращих атлетів Львівщини з 6-ти фізкультурно-спортивних товариств: «Динамо», «Збройні сили України», «Колос», «МОН», «Спартак», «Україна».

 

         Найчисельнішу делегацію (28 спортсменів) представила Львівська дитячо-юнацька спортивна школа «Енергетик» Львівської міської ради, яка захищала кольори ФСТ «Спартак» і виставила три команди – «Спартак-1», «Спартак-2», «Спартак-3».

         На змаганнях розігрувалось 30 комплектів (30-золотих, 30-срібних та 30-бронзових) нагород. І в боротьбі за ці нагороди ЛДЮСШ «Енергетик» «не пасла задніх». У свою скарбничку вони поклали 14 золотих, 19 срібних та 9 бронзових медалей.

 Золоті медалі вибороли:

1.     Вікторія Коробова – вагова категорія до 48 кг (ривок 30 кг, поштовх 42 кг, сума 72 кг) – 3 медалі

2.     Роман Остафійчук – в/к до 62 кг (поштовх 115 кг, сума 210 кг) – 2 медалі

3.     Олег Николин – в/к до 69 кг (ривок 108 кг, поштовх 132 кг, сума 240 кг) – 3 медалі

4.     Роман Олійник – в/к до 77 кг (ривок 115 кг) – 1 медаль

5.     Ігор Бондаренко – в/к до 85 кг (ривок 128 кг, сума 281 кг) – 2 медалі

6.     Руслан Вовна – в/к до 94 кг (поштовх 165 кг) – 1 медаль

7.     Віталій Олевич – в/к до 94 кг (ривок 145 кг, сума 305 кг) – 2 медалі

Срібні медалі отримали:

1.     Анастасія Коробова – в/к до 69 кг (ривок 41 кг, поштовх 50 кг, сума 91 кг) – 3 медалі

2.     Роман Остафійчук – в/к до 62 кг (ривок 95 кг) – 1 медаль

3.     Ігор Миколик – в/к до 77 кг (поштовх 135 кг) – 1 медаль

4.     Роман Іринчук – в/к до 77 кг (ривок 115 кг) – 1 медаль

5.     Михайло Голомша - в/к до 77 кг (сума 250 кг) – 1 медаль

6.     Анатолій Юркевич – в/к до 85 кг (ривок 127кг, сума 280 кг) – 2 медалі

7.     Ігор Бондаренко – в/к до 85 кг (поштовх 153 кг) – 1 медаль

8.     Руслан Вовна – в/к до 94 кг (ривок 125 кг, сума 290 кг) – 2 медалі

9.     Віталій Олевич – в/к до 94 кг (поштовх 160 кг) – 1 медаль

10. Руслан Мазур – в/к до 105 кг (ривок 135 кг, поштовх 166 кг, сума 301 кг) – 3 медалі

11. Орест Пилипяк – в/к понад 105 кг (ривок 120 кг, поштовх 155 кг, сума 275 кг) – 3 медалі

Володарями бронзових нагород стали:

1.     Юрій Сотник – в/к до 56 кг (ривок 47 кг, поштовх – 61 кг, сума 108 кг) – 3 медалі

2.     Роман Олійник – в/к до 77 кг (сума 247 кг) – 1 медаль

3.     Михайло Голомша - в/к до 77 кг (поштовх 135 кг) – 1 медаль

4.     Анатолій Юркевич – в/к до 85 кг (поштовх 153 кг) – 1 медаль

5.     Олег Пилипяк – в/к до 105 кг (ривок 120 кг, поштовх 150 кг, сума 270 кг) – 3 медалі.

Двоє спортсменів Анатолій Юркевич та Руслан Вовна вперше виконали норматив кандидата у майстри спорту України.

У командній боротьбі, в запеклому протистоянні зі «Спартаком-1» перемогла команда ФСТ «Україна», яка ще не знала поразок впродовж 15 років. Вона набрала 2751 очко. Команда ФСТ «Спартак-1» посіла 2 загальнокомандне місце, набравши 2712 очок і лише ледь-ледь поступившись. На третьому місці розташувалася команда ФСТ «Спартак-2», зі сумою 2297 очок. Важливо враховувати, що ФСТ «Спартак» представлений однією ЛДЮСШ «Енергетик» і тільки минулого року був вперше представлений у важкій атлетиці – такий виступ, з впевненістю, можна вважати дуже вдалим.

   Змагання 2013 року календарного року стартували з дорослого Кубка Львівської області та чемпіонату в окремих вправах і попереду ще дуже багато випробувань. За три тижні, 23-24 лютого у м. Жидачеві відбудеться чемпіонат Львівської області з важкої атлетики серед юніорів до 20 років. На цих змаганнях будуть представлені команди ФСТ та ДЮСШ і від ЛДЮСШ «Енергетик» та ФСТ «Спартак», очікуємо нових перемог.

З повагою, Юркевич Геннадій Володимирович

         

ВІДЕО                         ФОТО

Ігор Шимечко

«Попасти на олімпійський поміст дуже складно…»

Дворазовий переможець чемпіонатів Європи та бронзовий призер чемпіонату світу, український важкоатлет, учасник двох Олімпійських ігор, заслужений майстер спорту Ігор Шимечко, перебуваючи на зборах в Конча-Заспі погодився дати інтерв’ю для читачів блога «Спортивне життя».

- Доброго дня, Ігор, хочу розпочати нашу розмову з твого виступу на Олімпіаді в Лондоні. На скільки складним був шлях до цього помосту, чи доводилося на цій тернистій дорозі «падати»?

- Попасти на Олімпійський поміст дуже складно, навіть коли ти один з лідерів команди все вирішується практично на останніх змаганнях перед Олімпіадою. Як і в кожного спортсмена були "падіння", в такі моменти потрібно було тільки одне - робити висновки. 

 - Як ви з тренером оцінили особисті результати в Лондоні?

- Сам виступ у Лондоні не став для мене успішним в плані реалізації, тому я не задоволений своїм виступом. Досвід виступу приходить з роками.

- Твій тренер - Заслужений тренер України Ярослав Мартинюк, - дуже сильна особистість! Розкажи як він радіє вашим перемогам і як реагує на поразки? 

 - Тренер – це, як мінімум, 50 відсотків успіху. З Ярославом Мартинюком ми вже 12 років працюємо разом, тому зрозуміло що відносини виходять за рамки тренер – спортсмен. В першу чергу Ярослав Олександрович для мене є вчителем, вихователем і другом. Вдалі виступи він сприймає звичайно радісно, невдалі, як я вже казав - не робимо трагедії, а шукаємо причину.

- Захоплююся твоїм спокоєм і незворушністю на змаганнях! Розкажи, будь ласка, як саме ти налаштовуєшся перед підходами, про що думаєш?

- Як ти кажеш, мій спокій перед підходом не говорить про те, що відбувається в середині мене. Одне скажу точно - скільки не виступаєш, а кураж перед змаганнями не зникає, хіба що менше переживаєш перед Українськими змаганнями. На рахунок настрою на змагання - це індивідуально, не думаю що мої методи, комусь підійдуть. Потрібно відволікти себе чим-небудь і бути реалістом, розуміти що вище голови не стрибнеш.

- Знаю, що ти Людина з великої літери! Нещодавно ти прийняв участь у щорічній благодійній акції «День щастя» в Макдональдс! Розкажи яке місце в твоєму житті займає допомога іншим.

 - Благодійна акція в Макдональдс - це невеликий вклад, який я та інші Львів’яни зробили для дітей. Подібні акції періодично відбуваються в нашому місті але їх, на мій погляд, є не достатньо. Особисто я з радістю приймаю участь в подібних заходах.

- Завжди і скрізь гостро стояло питання про державну підтримку спорту. Ти, як спортсмен такого високо рівня, що можеш сказати з цього приводу? (Недавно на тренуванні була розмова про те, що ми, українські спортсмени, потрібні країні тільки на Олімпіадах...)

- Держава, буду чесним, підтримує спортсменів тільки на рівні збірної команди - збори, зарплати, премії в разі вдалих виступів… Звичайно цих коштів виділяється дуже мало і їх недостатньо для повної реалізації потенціалу. Наш спорт не є популярним, а ще гірше те, що ніхто його і не хоче популяризувати, згадують лише до Олімпіади і все…

- Дуже цікава твоя думка з приводу жіночої важкої атлетики ... Чи має місце поміст для жінок?

- На рахунок жіночої важкой атлетики - вона має право на існування, але, буду чесним, я цього не підтримую.