пʼятниця, 22 березня 2013 р.
ЗАХОПЛЕВИЙ СВІТ ВАЖКОЇ АТЛЕТИКИ
Важка атлетика олімпійська, пауерліфтинг і бодібілдинг - три найпопулярніших виду важкої атлетики. Однією з особливостей зв'язку між ними є травматизм трьох ділянок: попереку, плечового суглоба і колінного суглоба. У пауерліфтингу перше місце займають травми плеча, а в олімпійській важкій атлетики - поясниці. Також схильні до небезпеки ліктьові і променезап'ясткові суглоби. Профілактикою травм є правильна техніка та поступове нарощування навантажень.
Олімпійська важка атлетика - вид спорту, основою якого є виконання вправ пов'язаних з підніманням великої ваги. Ще з 1896 року в програму Олімпіскіх ігор були включені змагання з важкої атлетики. Сама програма змагань з даного спорту і вагові категорії спортсменів постійно мінялися. Цікаво, що до створення міжнародної федерації важкої атлетики спортсмени змагалися у поштовху та жимі двома руками, а іноді однією рукою. Через переконливі вимоги лікарів, після Мюнхенської Олімпіади 1972 р, з програми змагань важкоатлетів була виключена вправа - жим, тому сьогодні ривок і поштовх є головними і єдиними вправами в цьому виді спорту.
Ривок - це вправа, в якій важкоатлет тягне штангу прямо з помосту на повну довжину рук над головою в одному злитому русі, одночасно під неї підсідає, продовжуючи утримувати штангу над головою, спортсмен встає (мал.1). При неправильному ривку і недотриманні техніки безпеки багато хто отримав травму поперекового відділу хребта.
Жим - взяття штанги з підлоги на груди і вижимання її над головою за рахунок одних рук. Після 1972 року, цю вправу було виключено з програми змагань, у зв'язку з великим ризиком травматизму хребта.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар